?

Log in

No account? Create an account
Centre

dolesko


Центр Украинской Культуры и Искусства


Previous Entry Share
Наші подорожі. Опішня.
centre
belyj_medved wrote in dolesko


Не сидиться нам на місці, хоч що з нами роби, але пригоди, якщо самі не трапляються, то ми їх собі робимо повною мірою.
Здавалося б, поїхали на Полтавщину, кераміку для виставки шукати. Ну що тут складного? Про Опішню всі знають, оминуті її - це не аби якими здібностями треба володіти...
Напланували собі: зранку виїхати, з майстрами зустрітися, те, се...
Ага...
Не так сталося, як гадалося.
Одне те, що затрималися ми в Опішні на чотири дні - вже досить багато повинно розказати тому. хто розуміє.
А тому, хто не зрозумів одразу - покажемо та й розкажемо.
Отже...

1. Дорога...
Дорога і дорога, що про неї розповідать? Але вже сонечко припікає.
IMG_0643

2. Це ми на сніданок зупинились. Але ж хтось, не будемо переходити на особистості, дуже по-літньому вдягнувся.
*голосом ведучої моднього показу із фільму "Діамантова рука"* - зараз ви можете спостерігати за перетворенням звичайної пакувальної плівки на елегантний дощовик/куртку/штани/спідницю... Щось несуразне, але тепле.
Бо похолодало.
IMG_0663

3. Місцева індичка, коли побачила усі ці маніпуляції - аж заклякла. Ледь побороли в собі мисливський інстинкт та не прихопили цю курку-перероска із собою. На обід би як раз на нас чотирьох вистачило.
IMG_0667

4. А снігу взимку, таки, багато випало. Такі пейзажі були, скоріше, буденними, ніж виключними.
IMG_0671

5.
IMG_0672

6. Яка мила серцю (та печінці) назва.
Треба буде якось заїхати спеціально. Познайомитись...
IMG_0679

7. Невеличкий "монтаж" і ми вже в Опішні. Сільський магазин. Яйця.
Не змогли втриматись від подиву. Де Опішня, де Косів? Та отож...
IMG_0682

8. Перший, кого ми відвідали в Опішні, був Василь Омел'яненко. Це, без перебільшення кажучи, ЛЕГЕНДА (саме так, великими літерами, я б їх ще й жирно виділив би, але вже не буду) українського гончарства.
А на подвір'ї нас зустрів (ну, як зустрів - підібрав під себе хлібину, щоб не ділитися) отакий кудлатий песик.
IMG_0744

9. Це майстерня пана Василя. Роботи чекають на свою чергу до печі.
IMG_0760

10. А це сам Василь Онуфрійович.
Проводить нам невеличку екскурсію.
IMG_0784

11. Ми давно вже домовлялися, що Василь Онуфрійович Надасть нам для виставки декілька своїх робіт. Він провів нас у майстерню та показав на коробку - ось, каже, вже три дні. як спакував.
Але ж ми нетерплячі, захотіли подивитися на того баранця, що майстер нам відправити хотів. Відкрили...
А там кішка мало на Київ не втекла. Найбільше здивувався, звісно ж, сам господар тваринки.
Тваринка була розчарована, що Київ їй "не світить" найближчим часом.
IMG_0803

12. А це вже "Лялина світлиця". Вотчина Олени та Анатолія Щербанів.
Маленька хатинка, подумає хтось... Але скільки ж в середині скарбів...
Та й не тільки всередині.
IMG_0829

13.
IMG_0837

14.
IMG_0842

15.
IMG_0850

16. А потім ми заїхали до цілої династії гончарів - до Олександра та Анатолія Шкурпел.
Навіть питати не треба, де живуть талановиті майстри, достатньо тільки через паркан зазирнути...
IMG_0878

17.
IMG_0893

18.
IMG_0898

19.
IMG_0901

20. Оля Клименко у піч заглядає...
IMG_0964

21. Музеї в Опішні - на кожному кроці. Зараз ми тільки "замок поцілували", але ще буде час.
IMG_0994

22. Якщо ви не знаєте, де в Опішні можна переночувати, то, без натяку на рекламу, надаємо підказку. Запитайте у людей, де знаходиться "Старий хутір".
Ц надзвичайно мальовниче, гостинне та привітне місце.
IMG_0861

23. Це не господар "Старого хутору", але поводить себе так, що можна і сплутати.
IMG_1028

24. Так. Ось тут ми всі чотири дні і жили.
Навряд чи ще десь є місцина, де так смачно готуюсь полтавські галушки, де дух українських старожитностей в інтер’єрах додає такого затишку та сил.
IMG_1031

25.

IMG_1103

26.Сумувати темними полтавськими вечорами? Тільки не ми. Ми собі знайшли забавку у вигляді чудового майстер-класу з ткання.
IMG_1060

27. І на ринок, звичайно, як же ж без цього, завітали.
IMG_1114

28. Холодно...
Це, до речі, один з тих моментів, коли фотограв має настільки чудернацький вигляд, що у нього хочеться вихопити з рук камеру та зафіксувати цей незабутній образ. Що Світлана Долеско і зробила...
IMG_1116

29. Музей-заповідник українського гончарства. Нарешті ми всередині.
IMG_1140

30.
IMG_1145

31.
IMG_1160

32. Побувати в Опішні та не замурзатись в глині? Ви шуткуєте?!
IMG_1213

33. Микола Гаврилович Пошивайло - ще одна жива легенда Опішні.
Живіть довго, майстре!
IMG_1246

34.
IMG_1257

35.
IMG_1258

36.
IMG_1268

37.
IMG_1272

38.
IMG_1290

39. А це вже Опішнянський Колегіум Мистецтв.
Заскочили на п'ять хвилин, привітатися. А вийшли звідти години через три...
ZN2T5534

40.
ZN2T5539

41.
ZN2T5544

42. Директорка Колегіуму демонструє нам колекцію кераміки, яку вона особисто збирала багато років. Це тільки невеличка частинка тих скарбів, що дбайливо зберігається у підвалах...
ZN2T5549

43.
ZN2T5561

44.
ZN2T5573

45.
ZN2T5588

46.
ZN2T5590

47.
ZN2T5608

48.
ZN2T5619

49. Ще трішечки уваги, будь ласка. Бачите, дах тече?
А у цьому учбовому закладі вччаться створювати КРАСУ найталановитіші та найобдарованіші діти.
Я не буду конкретно ні на кого кивати. Ті, хто можуть допомогти - самі зрозуміють натяк. Так?
Щиро дякую...
ZN2T5629

50.
ZN2T5641

51. Опішнянський керамічний завод.
Хто б знав, яких зусиль, енергії та неаби якої мужності потребує це підприємство від Миколи Задорожного, який тримає його, можна сказати, на власних плечах.
ZN2T5647

52.
ZN2T5653

53.
ZN2T5657

54.
ZN2T5668

55. А ось іще одна унікальна майстриня. Ганна Діденко. Це (на фото), звісно, поки що, не вона.
Це унікальні свистунці, які належали ще тим самим козакам, які жили за часів Запорізької січі. Уявляєте, яка давнина?
А ці свистунці з її приватної колекції.
ZN2T5685

56.
ZN2T5687

57. Ось, до речі, і сама пані Ганна.
ZN2T5689

58.
ZN2T5697

59. Якщо робили глиняні іграшки з ШЕСТИ років, кожен день, без вихідних та відпусток, то зав'язані очі вже точно перешкодою до роботи не будуть.
ZN2T5707

60. А у нас і з відкритими очима, хоч і виходить, але "трішечки не те"...
ZN2T5710

61.
ZN2T5711

62. Новий день. Нові зустрічі.
Навіть авто наше підхопило наш позитив та посміхається.
ZN2T5726-Edit

63. А це вже музей Кричевських.
ZN2T5737

64.
ZN2T5741

65.
ZN2T5770

66.
ZN2T5791

67.
ZN2T5814

68. Комора Михайла Китриша.
Настільки унікальних виробів з глини ми ніде не бачили.
ZN2T5886

69.
ZN2T5903

70.
ZN2T5913

71. А історії, які розповідає пан Михайло про своє життя та творчість, просто зачаровують.
ZN2T5937

72. Ну що, зацікавились?
Опішня чекає на вас.
ZN2T5950

73. І наостанок трохи сумного.
Тут жили люди. Любили, ростили дітей, доглядали господарство.
А тепер тут таке.
Чому?..
ZN2T5962

74.
ZN2T5965

75.
ZN2T5969

76.
ZN2T5970

77.
ZN2T5972

78.
ZN2T5973

79.
ZN2T5974

80.
ZN2T5979

А якщо комусь сподобалися не всі фото, то "залайкати" якісь окремі можна у нашому ФейсБуківському фотоальбомі.